* * *
А зійдуть сніги — озирнись і подякуй.
За свято і будень, за сонце і мряку,
за листя торішнього дим.
Подякуй за право цей світ пригубити,
за право творити, за право любити
і богом ставати у нім.
За вмерзлий слідочок у сяючім насті,
за двері, для тебе прочинені навстіж,
за трунок осонцених лоз.
І навіть за те, що озвалось і стихло,
і навіть за те, що здійснитись не встигло,
за те, що було не всерйоз.
2010
Дані опрацьовуються...