* * *
Минає?
Ну то й що у тому?
На те і мить, аби минала.
Не вберегти її, зникому,
Як хмар летючі запинала.
Хоч у житті, що звикло мчати,
Хвилина забува хвилину –
В ставках завжди зірки й дівчата
Купаються навпереміну.
* * *
Że mija?
I cóż, że przemija?
Od tego chwila, by minęła.
Zaledwo moja, już niczyja,
Jak chmur znikome arcydzieła.
Chociaż się wszystko wiecznie zmienia
I chwila chwili nie pamięta,
Zawsze w jeziorach na przemiany
Kąpią się gwiazdy i dziewczęta.
Дані опрацьовуються...