* * *
О. С.
Моя сестра закохана?
Вона втратила апетит,
і ліжко раптом стало їй мульким.
Класика жанру.
Не в змозі заснути, вона дрімає
між безладних уривків снів,
схожих на чорно-білі кадри мелодрами,
баченої колись давно
в напівзруйнованому провінційному кінотеатрі.
Вона гарячково хапається
за кожне випадкове слово,
співзвучне з Його ім’ям,
і в чудернацьких обрисах хмарин
вбачає плетиво Його ініціалів.
Він?
Він – інтелектуал із пронизливим поглядом,
оповитий задушно-приїсними пахощами
одеколону й дорогих цигарок.
Утім, він любить жінок.
Довгокосих – найдужче.
Але соромиться жіночих сліз.
…Дві сльози
продзвеніли в тиші присмеркового покою:
одна з них лишила опік – рожевий – на пальцях – блідих,
друга згасила цигарку.
Це мить,
коли вуста двох спалахують одним вогнем;
мить,
коли пригадуються старі французькі фільми;
мить,
коли червоніють педанти.
Моя сестра закохана.
Крапка?
Трикрапка:
моя сестра має довгі коси…
2000