ФАКІР

Натхнення – це мандрований факір.

Він має плащ, розшитий сяйвом зір.

Перед очима втілюються мрії

й емблемами лягають на папір.

Гнучкі квітки ростуть з його долонь.

Він землю обертає на вогонь.

Він несподівано зникати вміє,

щоб знов явитись в мареннях безсонь.

 

Ключі до тайн і серць він відшукав.

Озвалось небо, коли він гукав,

і райський птах з оперенням вогнистим

сховавсь – я бачила! – в його рукав.

Його печать – до потойбіччя міст.

Він – візія і він – візіоніст,

що криє зміст у формі й форму в змісті.

Він сам є Форма і він сам є Зміст.

 

2002

Листопад 29, 2015, 19:01
Кількість переглядів - 17
Подобається - 2
Дані опрацьовуються...

Напишіть відгук

Переглянути всі вірші автора (за датою)


Переглянути всі вірші автора (за абеткою)