Одеським друзям

Вночі – далекі вибухи й заграви.

Підступить лихо – дике і лихе.

А ти живеш – твоя тут воля й право.

(І Беня Крик – він знає за облаву.)

Ти бачила, кохана, й не таке.

 

І хай печаль, хай навіть нічим крити,

Які б страхи не падали згори,

Помивши посуд в жерстянім кориті,

Виходиш в палісадник покурити

Вечірньої буремної пори.

 

Під зорями з сусідом граєш в нарди,

Тримаючи на оці укриття,

І почерком дзеркальним Леонардо

Твої бандити, генії і барди

Записані – і давні, й авангардні –

У Книгу Молдаванського Буття.

 

Нехай ці стіни у дірках і пломбах,

Хай темно, як у диких катакомбах,

Не дайся, мила, горю і облозі.

На карту все поставлене тепер,

Щоб ятки гомоніли на Привозі,

Щоб Айре Лейб, почивши з миром в Бозі,

Тебе заставши у такій тривозі,

Коли воскресне, знову б не помер.

 

Під сонцем ще всміхнеться парк Шевченка,

І синь – до моря тут недалеченько –

Під тріск цикад, після нічної бурі,

Навіє нам спокійну благодать.

Тут кулачком із вІдбитком кастета –

Чи то Палацу спорту, чи «Совєтам» –

Погрожує чарівний гангстер Уррі,

Якому завжди буде тридцять п’ять.

 

Ми добре знаємо, за що боротись.

Чи ж вперше нам на лезо напоротись

У двориках, почерканих роками,

Чи ж нам боятися і голосить?

І кожен, хто – хоч раз – та випив з нами,

Зігрітий добрими руками мами, –

Бодай краєчком серця – одесит.

 

4 березня 2022 р.

Липень 7, 2022, 19:20
Кількість переглядів - 1
Подобається - 0
Дані опрацьовуються...

Напишіть відгук

Переглянути всі вірші автора (за датою)


Переглянути всі вірші автора (за абеткою)