Балада в ритмі рок-н-рол

– А хочеш, казку розповім? – Яволь.

– Гаразд, я спробую без плеоназму.

В одній країні правив злий король

(Гадаю, й сам ти пригадаєш назву).

 

І якось взимку, певно так, в обід,

Коли вже сонце досягло зеніту,

Сказав собі: «Я завоюю світ,

Хоч маю під рукою вже пів світу.

 

А щоб скоріше досягти мети,

Не тільки військо й з провіантом фури –

Мій славний герб нестимуть у світи

Й дотепники веселі – трубадури.

 

Їх і чужий послухає народ.

Їх і обірванець, і герцог знає.

Для них не пожалію нагород,

Лиш хай мою величність прославляють».

 

Та тільки трубадури (як же так!),

Зухвальці, забіяки і поети,

Відмовилися королівський знак

Нашити на каптани і колети.

 

Ах, як палала королівська лють!

Король волав: «Співаєте востаннє!»

Але збагнув: як непокірних вб’ють,

То у країні спалахне повстання.

 

Він мовив так: «Всі владарі землі

На мене зуб (і це не дивно) мають.

Я їх продам піратам Сомалі –

Хай там головорізам заспівають».

 

Ішла війна не місяць і не два,

І не один поліг безстрашний витязь.

Були у короля гіркі жнива,

Бо світ йому не захотів коритись.

 

І кожен, в кому щирий гнів кипів,

З нападником за волю бився радо,

А біля сомалійських берегів –

Там королівська полягла армада.

 

І взнав король, хто в цей буремний день

На подвиги розбійників підбурив –

Вони в бою співали злих пісень

З репертуару хлопців-трубадурів.

 

Збагнув король і те, що справа швах –

Корона з лисини додолу впала.

Тепер його імперія по швах,

По швах усіх (ви уявіть) тріщала.

 

Він з власної країни ледве втік,

Світ клянучи, уже йому немилий,

А вслід йому, як переможний крик,

Дошкульна й горда пісенька летіла:

 

«Хистка опора – твій земний престол.

Минають війни і роки похмурі.

А вічні – Бог, любов і рок-н-рол,

І пісенька безстрашних трубадурів».

Липень 7, 2022, 19:28
Кількість переглядів - 1
Подобається - 0
Дані опрацьовуються...

Напишіть відгук

Переглянути всі вірші автора (за датою)


Переглянути всі вірші автора (за абеткою)